СК "Гарант-АВТО" ("Generali Garant")

Post date: Nov 16, 2017 7:22:03 AM

Юрій Олександрович Лахно

Президент СК "Гарант-АВТО"

Ідея створення страхової компанії

Розуміючи, що за нових умов необхідно розвивати комерційний напрямок, у 1991 р. при Мінтрансі вирішили створювати страхову компанію. Довірили створювати страхову компанію Юрію Лахну, який на той час працював проректором з навчальної роботи в Інституті підвищення кваліфікації при Мінтрансі та підходив для такої роботи.

З метою вивчення досвіду створення страхової компанії група у складі Юрія Лахна, Івана Гумінського, Сергія Волковського та 15-ти безпечників у березні 1992 р. на кілька днів виїхали до Москви, до "Російської транспортної страхової компанії" ("РТСК"), створеної при Мінтранс Росії. Для невимушеного спілкування та входження в довіру вирішили привезти із собою горілку. Аби вона не розбилася, безпекник із Дніпропетровська склав усі пляшки у мішок із насінням, а мішок звалив собі на плечі. Іван Гумінський потім жартував, що СК "Гарант-авто" починали з мішка насіння. Насіння, до речі, виявилося непоганим.

СК "Гарант-АВТО"

Страхову компанію спочатку хотіли створити при Мінтрансі, але з'ясувалося, що тоді державне підприємство не могло бути засновником комерційної структури. В результаті засновниками стали:

СК "Трекс", Росія - правила страхування та інші ноу-хау, оцінені в 80 тис. рублів.

Корпорація "УкрАВТО" – 15 тис. доларів, внесених у рублі за курсом на день оплати.

Спілка автолюбителів – 1 тис. доларів.

Банк "Українська фінансова група" (Власник Валерій Бабіч) – 150 тис. доларів, що склало 86% акцій.

Назву придумали "Гарант". Ця назва відображала суть, багатьма мовами звучало однаково і міняти її не хотіли. Але реєстратор сказав, що така назва компанії вже є, можна Гарант-2, Гарант-3 і т.д. Тоді вигадали співзвучне зі словом "Гарант" слово "авто". Вийшло гарно – "Гарант-АВТО".

За місяць здійснили реєстрацію страхової компанії. Статут підписував Олександр Бондар, згодом Голова фонду держмайна та народний депутат України.

Перший офіс – кімната в 12 квадратних метрів, 3 столи, 8 стільців. Штат компанії становив 12 людей. На збори намагалися приходити заздалегідь, т.к. запізнілі змушені були стояти.

Пошуки партнерів

Почавши діяльність, поїхали до Росії шукати партнерів. Пропозиції про співпрацю там відкинули, відповівши: “Якщо ми вирішимо – самі приїдемо і самі все страхуватимемо. Хто ви такі і навіщо ви нам потрібні?

Коли не вийшло у Росії – поїхали до Європи. Перші контакти були із Страховою групою "AXA". Докладно вивчили систему побудови групи та, зокрема, ассистанса "SFA Assistance", з яким розпочали співпрацю у 1993 р.

Згодом зверталися до українських страхових компаній. В "Ометі-Інстер" Володимир Шевченко та Ігор Сахар дали правила КАСКО, правда англійською мовою. У "Гарант-АВТО" їх ​​переклали, спростили, адаптували до національних особливостей та менталітету. Ці правила довго використовувалися не лише у "Гарант-АВТО" (19-те правило), а й на всьому українському страховому ринку. Із "Ометою-Інстер" стали продавати спільні поліси КАСКО на умовах страхування.

Почали вести переговори та переймати досвід СК "Галінстрах" (Президент Володимир Романишин). В результаті переговорів розпочалася співпраця з реалізації полісів Синьої Карти на умовах співстрахування з пайовою участю 50/50.

Наступною компанією була СК "Скайд". У вузькій кімнаті за комп'ютером сидів Президент СК Скайд Євген Ананко. На питання, що таке страхування, він відповів: "Це біг на довгі дистанції. Зупинився – тобі труба". На прохання чимось допомогти, дав договір страхування фінансових ризиків, щоправда, без тарифів, пославшись на комерційну таємницю.

Так були напрацьовані страхові продукти КАСКО та фінансових ризиків. Накопичувального страхування вирішили не займатися.

Перший договір страхування

Перший великий договір фінансового ризику уклали з Білоцерківським відділенням банку "Аваль" - ризик повернення кредиту на придбання товарів народного споживання. Страхова сума – 25 млн.руб.

І настав страховий випадок. Товар завис, кредит не повернули. Страхову суму вирішили сплачувати. Виплачували з обороту – від нових надходжень страхових платежів по КАСКО та страхування фінансових ризиків.

Із самого початку приділяли велику увагу формуванню резервів для забезпечення платоспроможності підприємства. Почалася гіперінфляція. Юрій Лахно щодня розпоряджався здійснювати страхові виплати до 10-ї ранку, т.к. після 12-ї буде вже велика сума.

Зарплата завжди платилася "по-білому", що згодом позитивно позначилося на розмірах пенсій.

Філіальна мережа

Відразу визначилися, що компанія буде мережною і почали формувати мережу філій. На місцях шукали людей через систему Мінтрансу. Підбирали директорів, які раніше не працювали в страхових компаніях, а головних бухгалтерів - лише зі старих радянських чесних бухгалтерів. Кадри виховували самі. І не помилилися – 7 керівників працюють і сьогодні.

Працюючи з філіями використовували децентралізований підхід. Філії мали фінансову свободу, тримали ризики та здійснювали виплати. В результаті, за рахунок використання підприємливості та зацікавленості на місцях платежі були вищими, а виплати оптимізувалися.

Набравшись досвіду з продажу Синіх Карт на західному кордоні, вирішили розставити своїх агентів на всіх прикордонних переходах. На Волині зібрали всіх директорів філій. Показали, як це має виглядати: "Будиночок, земля, треба домовитися". Визначили норми та показники роботи.

Охопили весь кордон, років зо два працювали одні, без конкурентів. Все зробили без зв'язків – директори філій самі налагодили стосунки на місцях. Новим страховим компаніям потім важко було вклинитися в систему відносин, що склалася, вони захоплювалися талантом Юрія Лахна, який це зміг зробити. Пізніше, за аналогією з Синьою Картою, стали продавати Зелену Карту.

Юрій Лахно завжди вважав, що краще взяти потенційного талановитого конкурента до себе на роботу, платити йому велику зарплату, виграти час, розслабити його, все його зробити "своїм", змусити працювати на себе, ніж конкурувати з ним. Тож у свій час думав запросити Володимира Романишина для спільної роботи до Києва, підшукували йому квартиру на Печерську. Цей перехід підтримало правління СК Галінстрах. Але Володимир Романишин через особливості свого характеру (на думку Юрія Лахна) не наважився на той час переїхати до Києва.

Моторне бюро

Коли у Юрія Лахна виникла ідея створити моторне бюро, він з жалем дізнався, що спізнився – бюро вже створювалося, і займався цим Валерій Камшиков (Президент СК "Україна"). До складу засновників входило чотири страхові компанії. Юрій Лахно звернувся до Валерія Камшикова з проханням включити і "Гарант-АВТО" до засновників моторного бюро, переконував, що компанія добре працює, займається автострахуванням, продає поліси на кордоні навіть більше, ніж "Галінстрах". Але отримав відмову. Поспілкувавшись з іншими керівниками, з'ясував, що відмову отримали і вони, в тому числі і Голова правління НАСК "Оранта" Степан Груша. Незабаром у Степана Груші в "Оранті" зібралася ініціативна група, яка вирішила провести установчі збори для створення свого моторного бюро. Установчі збори провели у СК "Сайд". У ньому брало участь 17 страхових компаній (в т.ч. СК "Гарант-АВТО" та СК "Галінстрах"), які й створили існуюче моторне бюро. Президентом МТСБУ на пропозицію Юрія Лахна було обрано Ігоря Гавриленка.

Пізніше, коли з посади Президента МТСБУ усунули Ігоря Гавриленка, з'явилося невдоволення страховиків. Заручившись підтримкою Ігоря Яковенка, Голови Укрстрахнагляду, запропонували на цю посаду Миколу Лутака (заступника Ігоря Яковенка). На користь Миколи Лутаха було добре знання законодавчої бази та професіоналізм.

Навесні 1999 р. на загальних зборах МТСБУ було обрано Миколу Лутака. З Миколою Лутаком була домовленість про лібералізацію фондів моторного бюро та взаємовідносин зі страховими компаніями. Надалі, на думку Юрія Лахна, ці домовленості не були виконані, що призвело до переобрання Миколи Лутака. Президентом моторного бюро було призначено Володимира Романишина.

Закон про ОСАЦВ

Після ухвалення у першому читанні Закону про ОСАЦВ, який був створений депутатами Михайлом Добкіним та Олександром Морозовим як компіляція естонського законів та законів деяких інших країн, Юрій Лахно очолив робочу групу та доопрацював його для подання на друге читання до Верховної Ради. До робочої групи входили Юрій Лахно, Павло Фурсевич, Олександр Дробот, Олексій Поліщук. Але не все, що хотілося, вже можна змінити.

Зелена карта

СК "Гарант-АВТО" відстояв право самостійно друкувати поліси Зеленої Карти. Це давало істотну економію для "Гарант-авто", а ті, хто втратив монополію на виготовлення полісів - втратили прибуток. Через деякий час на західному кордоні "Гарант-АВТО" передала двох агентів, що прокралися, правоохоронним органам для порушення кримінальної справи. Агенти дали свідчення, що викрадені гроші передавали директору філії, а той – Юрію Лахну. Юрія Лахна назвали лідером організованого злочинного угруповання. Юрій Лахно не злякався, аргументовано озвучив свою жорстку позицію і конфлікт швидко зам'яли (з філії зателефонували та кажуть: “Всі перевіряючі кудись зникли”). "Гарант-АВТО" продовжувала самостійно виготовляти поліси Зеленої Карти.

Одного разу в Одесі агенти передавали Зелені Карти молдавським страховим компаніям під реалізацію. Поліси передавалися до Молдови, долари ввозилися до України. Коли почалися перевірки, і з'ясувалося, що валюта ввозиться, а не вивозиться, співробітники СБУ похвалили Юрія Лахна.

Декілька разів приїжджали бандити. Але, побачивши, що зарплата платиться "по білому", немає порушень та надприбутків, дали спокій. Потім навіть страхували машини.

Успіхи СК "Гарант-АВТО"

Компанія в 1996 р. займала 3-е місце на ринку за надходженням страхових платежів, отримала диплом переможця фінансового рейтингу в номінації "Краща страхова компанія України", проведеного тижневиком "Бізнес" за результатами 1997 р.

Юрій Лахно завжди боровся зі спробами розтягнути чи збанкрутувати компанію. Водночас було розуміння потреби залучення стратегічного інвестора. Але тоді, коли західні страхові компанії почали приходити на український ринок, контрольний пакет акцій компанії продали австрійському страховику Generali Vienna Group AG. Компанія отримала нове ім'я – "Generali Garant".

Чи вийде у нових господарів продовжити славний шлях компанії, яким він був за Юрія Лахна – покаже час.

Ігор Любашенко:

Проект InsCom: Історія страхування