Іван УГРИН

Останнім часом увага до страхування у нашій країні істотно підвищилась. Це пов’язано з введенням так званої «автоцивілки». Однак ще мало хто розуміє, яку роль у житті країни мала б відігравати ця галузь діяльності взагалі. Тим більше, що не все тут відбувається так, як належить.

Відповідальною за розвиток цього сегменту небанківського фінансового ринку є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг), очолювана колишнім народним депутатом Віктором Сусловим.

Як же розвиваються страхові послуги в нашій країні? Порівняємо дані щодо надходження страхових премій за 2001 і 2002 рр., коли нагляд за страхуванням здійснював Мінфін, і за 2003 і 2004 рр., коли ним почав опікуватися Держфінпослуг.

У 2001 р. страхові премії становили 3 млрд. грн., у 2002 р. — 4,4 млрд. грн., у 2003 р. — 9,1 млрд. грн., у 2004 р. — 19,4 млрд. грн. Тобто за весь цей час відбулося зростання більш ніж у 6 разів. А проти 2002 року, тобто за часів контролю з боку Держфінпослуг, ця сфера зросла у 4,4 разу. Та чи реальні такі темпи і чим вони пояснюються? Про це варто поміркувати.

Спершу з’ясуємо: чи такими ж темпами збільшувалася щорічно кількість укладених договорів страхування? Може, вона за останні два роки також зросла майже у 5 разів? Чи може на такі суми підвищились і страхові ризики? Розібратися з цим досить важливо, адже йдеться про перерозподіл і використання коштів у розмірі 19,4 млрд. грн. тільки протягом одного 2004 року.

Нагадаємо, що відповідно до Закону України «Про страхування» основна функція, яка покладена на страхування, — це захист майнових інтересів громадян та юридичних осіб. Іншими словами, закон зобов’язує здійснювати страхові виплати громадянам або юридичним особам у випадках настання будь-яких непередбачуваних подій.

І який же розмір страхових виплат, здійснених страховиками, наприклад, у останньому звітному році? Близько 1,5 млрд. грн.

Різниця між надходженнями страхових премій і страховими виплатами — 17,9 млрд. грн. Зрозуміло, і не тільки спеціалістам, що витрати на страхування і прибутки страхових організацій не можуть досягати таких розмірів ні теоретично, ні практично. У чому ж справа? Щоб відповісти на це запитання, потрібно мати список страхових компаній України, суми надходжень страхових премій по кожній з них і суми здійснених ними страхових виплат.

Усі ці дані є у Держфінпослуг, який існує на кошти платників податків для того, щоб використовувати отримувану інформацію таким чином, щоб забезпечувати і захищати інтереси цих самих платників податків. Та Держфінпослуг, в особі Суслова, вважає, що оприлюднення зазначених показників (сум надходжень страхових премій і сум здійснених страхових виплат) у розрізі окремо взятої страхової компанії є закритою інформацією, яка не підлягає оприлюдненню.

Це не витримує жодної критики. Навпаки, страховики, які здійснюють реальне страхування, мають бути зацікавлені в публікації таких даних. І навпаки, їх утаємничення створює сприятливі умови для незаконної діяльності окремих страхових компаній, які не займаються реальним страхуванням, а використовують свої статутні завдання як ширму, чи, як тепер прийнято говорити, дах для прикриття інших видів діяльності.

Чому керівництво Держфінпослуг наклало вето на публікацію таких даних, проігнорувавши таким чином всю попередню практику Укрстрахнагляду і Мінфіну, а також і загальноприйняту міжнародну практику? Пан Суслов мав би дати на це запитання грунтовну відповідь, інакше його можна б запідозрити у створенні умов для прикриття так званих схемних страхових компаній. Разом з тим за умови, коли б відповідні показники оприлюднювалися щокварталу, то, певен, це дозволило б зробити відповідні висновки.

Крім того, знаючи, що відповідна інформація буде своєчасно оприлюднена, засновники, власники та керівництво «схемних» страховиків не ризикували б проводити «оптимізацію» в тих масштабах, яких вона набрала протягом 2003—2004 років.

Проаналізувавши ситуацію протягом усього періоду діяльності на страховому ринку, ми можемо відкинути припущення, що така позиція Суслова є звичайною помилкою. Навпаки, тут можна простежити певні свідомі дії, спрямовані на те, щоб приховати реальну ситуацію.

Звичайно, як працівнику Держфінпослуг мені відомі показники за останні роки в розрізі конкретних компаній, які для решти наших громадян є таємницею. У будь-кого, хто ознайомиться з ними, має виникнути відчуття, близьке до шокового.

Якщо скласти рейтинг компаній з надходження страхових платежів, то серед лідерів не побачимо жодної страхової компанії, яка займала відповідні позиції протягом років, що передують утворенню Держфінпослуг. Приклади: НАСК «Оранта» (колишній Укрдержстрах), яка була лідером з надходження страхових премій протягом багатьох років і яка за загальним визнанням має найбільш розгалужену структуру на території всієї країни і тому володіє найбільшим потенціалом щодо укладання договорів страхування як з громадянами, так і з юридичними пособами, займає у цьому рейтингу лише 18 місце (!). Інші системні компанії, які ходили раніше в лідерах і теж мають розгалужену структуру, займають ще гірші позиції («Аска» — 21 місце, «ІНГО Україна» (стара назва «Остра-Київ») і «Гарант-Авто» відповідно 31 і 32 місця).

А хто ж сьогодні став лідером iз надходження страхових платежів? Зупинимося лише на «першій п’ятірці». Тут немає жодної страхової компанії, яка мала б хоч трохи пристойні показники ще три роки тому. І навіть їхні назви серед реальних учасників страхового ринку мало хто чув. Ця п’ятірка зібрала торік такі суми страхових платежів: СК «Максимум» (до 2004 р.

— СК «Оберіг») — 1,7 млрд. грн., ЗАТ «Український фінансово- страховий альянс» — 1,3 млрд. грн., СК «Оскар» — 1,2 млрд. грн., СК «Громада» — більше 1 млрд. грн., СК «Егіда» — 0,9 млрд. грн. Всього п’ятірка отримала у минулому році 6,3 млрд. грн. страхових платежів.

Але найцікавіше, що при цьому перша та четверта з них зовсім не робили страхових виплат у зазначеному періоді (у них у відповідній графі стоїть 0). У трьох інших членів «п’ятірки» ця цифра також дуже близька до нуля. Саме ці компанії, які домінують на ринку, і створюють враження про низький рівень страхових виплат. На це в першу чергу мали б реагувати органи нагляду за страховою діяльністю. Але, проаналізувавши їхню діяльність, починаючи з 1996 р. по даний час, автор цих рядків прийшов до висновку, що саме у сфері нагляду за страховою діяльністю відбувається щось незрозуміле.

Як наслідок, автор став ініціатором перевірки, яку було доручено провести Головдержслужбі України за участю деяких інших відомств. На жаль, її було проведено на досить низькому рівні, і, схоже, значним чином для того, щоб дискредитувати того, хто ініціював цю роботу. Та у акті перевірки все ж таки зафіксовано, що всі 7 страхових компаній, діяльність яких вивчалась, допускали суттєві порушення чинного законодавства.

І найцікавіше, що з п’яти лідерів нашого «рейтингу» чотири потрапили у цю «сімку».

Тож познайомимося з їхньою діяльністю. У 2003 р. СК «Максимум», яка тоді мала назву СК «Оберіг», отримала страхових платежів близько 1 млрд. грн. Вся ця сума була перерахована за межі України. Після цього компанія за власною ініціативою змінила назву. Однак Держфінпослуг офіційно повідомив, що відкликав у неї ліцензію. У 2004 р. «Максимум» отримав близько 1,7 млрд. грн. За результатами перевірки Держфінпослуг, проведеної у грудні 2004 і січні 2005 р., виявлено суттєві порушення законодавства і накладено штраф у розмірі 17 тис. грн. Не вплинуло. Того ж року «Максимум» передає у перестрахування отримані у 2004 р. страхові платежі СК «Громада». Та за даними Держфінпослуг, ця компанія («Громада») чомусь отримує 2004 р. лише трохи більше 1 млрд. грн. страхових платежів (різниця — 647 млн. грн.) і перераховує їх за межі України. У лютому цього року в СК «Максимум» анульовано ліцензії у зв’язку з виявленими порушеннями законодавства.

Питання до голови Держфінпослуг. Чому Комісія не застосовувала необхідні наглядові заходи до «Максимуму» раніше і чим пояснити таке тривале «спостереження» за діяльністю цього страховика? Чи не тому, що цій структурі був свідомо відведений час для виконання даних їй завдань? І це ще не всі запитання. Як могла СК «Громада» отримати лише 1 млрд. грн., якщо тільки СК «Максимум» передала їй близько 1,7 млрд. грн.? Куди поділася також різниця (647 млн. грн.) і яку остаточну суму виведено за межі держави?

Багато невивчених таємниць і у діяльності ЗАТ «Український фінансово-страховий альянс». У 2004 р. він отримав страхових платежів на суму більше 1,3 млрд. грн. При цьому Держфінпослуг офіційно повідомив, що вдавався до неодноразових спроб зробити перевірку цієї структури, але знайти її за заявленим місцезнаходженням не зміг.

Однак відомо, що «Український фінансово-страховий альянс» надавав Держфінпослуг протягом 2004 р. відповідні звітні дані (в іншому випадку не було б інформації про суми отриманих страхових платежів і здійснених страхових виплат). Та рішення про зупинку ліцензії цієї компанії (у зв’язку з виявленими порушеннями законодавства) ухвалено лише в кінці лютого 2005 р. У зв’язку з цим хотілося б запитати голову Держфінпослуг, чому з цим зволікали і зупинили ліцензію лише 2004 р., після отримання компанією страхових платежів у розмірі 1,3 млрд. гривень? (У ліцензійній справі і у звітних даних кожного страховика, які знаходяться в Держфінпослуг, міститься детальна інформація про адреси, номери телефонів керівників компаній та їх відокремлених структурних підрозділів, а також про місце їх проживання, освіту. Є у Держфінпослуг і інформація про засновників (учасників, власників) страховика, їхні адреси тощо).

Дещо дивною була і діяльність СК «Егіда». У 2004 р. нею, за інформацією Держфінпослуг, отримано страхових платежів у розмірі близько 900 млн. грн., а передано у перестрахування майже 1 млрд. гривень. Та ліцензію (у зв’язку з виявленими порушеннями страхового законодавства) зупинено на початку квітня 2005 р. (після того, як автор офіційно звинуватив голову Держфінпослуг у службовій недбалості).

Діяльність цієї компанії також дозволяє поставити голові Держфіннагляду багато запитань. Можна поставити запитання і до автора. Чи не вважає він усе описане лише вершиною айсберга з назвою страховий ринок України, що контролюється Держфінпослуг? Нині ця структура гарячково намагається довести, що вживала і вживає заходів для припинення зазначеної вище діяльності.

Всі ці намагання є настільки «вражаючими», що можуть бути темою окремої великої статті.

Основним поясненням голови Держфінпослуг є те, що страхування оподатковується у пільговому порядку. Але чому ще 2, 3…5…7… років тому, коли оподаткування страхування було ще ліберальнішим, ніхто і уявити собі не міг масштабів «оптимізації», які спостерігалися останні два роки?

Піднявши тему оподаткування і активно експлуатуючи її протягом довгого часу, голова Держфінпослуг просто використовує її, намагаючись показати таким чином свою «активність». Але у підсумку це може закінчитись такими змінами в оподаткуванні, які стануть ударом по реальному сектору у страхуванні. А «схемники», враховуючи те, що перестрахування піде на валові витрати, успішно продовжать свою діяльність.

Іншим «аргументом» пана Суслова є те, що нібито різко зріс рівень виплат. Спеціально для цього раптом вводиться новий термін, який має назву «чисті виплати» (введено в квітні поточного року, тобто тоді, коли стало відомо про перевірку Держфінпослуг).

Якщо ж порівняти розрахунок рівня страхових виплат за традиційною, загальноприйнятою методикою, і методикою, придуманою у пожежному порядку керівництвом Держфінпослуг, то виявляється, що у такому разі рівень так званих «чистих виплат» приблизно у два рази вищий, ніж рівень страхових виплат, розрахований за названою методикою.

Окрім того, як великий позитив подається те, що в Україні значно зростає рівень внутрішнього перестрахування.

Як відомо, в міру зростання капіталізації і фінансового зміцнення страхових компаній рівень перестрахування, навпаки, має зменшуватися. Тут зрозуміло одне: здійснення шкідливих для країни фінансових операцій було б неможливим, якби Держфінпослуг виконувала хоча б ті мінімальні наглядові процедури, які практикувалися до утворення цієї комісії Укрстрахнаглядом і Мінфіном.

У останньому відомстві й сьогодні є чимало фахівців зi страхового ринку і, так би мовити, його патріотів? Чому їх не чути?

Газета "День", №96, середа, 1 червня 2005