Лист Голові Ради Національного банку Данилишину Б.М.

Голові Ради Національного банку

Данилишину Б.М.

Голови постійно діючої комісії ГО Страховий захист

Любашенко І.Л.

Шановний Богдане Михайловичу!

В руслі змін, що охопили українське суспільство, націлення на розвиток підприємництва та конкурентоспроможності українського бізнесу через втілення сучасних інноваційних підходів, не може не хвилювати положення, що склалося в такій важливій для бізнес-середовища сфері як страхування. 

Cтановлення українського комерційного страхового ринку відбувалося 90-і роки. В той час ринок швидко розбудовувався, рівень розвитку страхування по багатьох показниках випереджав сферу страхування в СНД.

Можу багато розповідати про перші роки комерційного страхування в Україні, про становлення страхових компаній, про ентузіазм та ейфорію, що охопила першопрохідців ринку в середині 90-х. А також про нездійснені надії, величезному розчарування тих, хто стояв в ті роки біля витоків передового на той час українського страхування.

Сьогодні, через 30 років, загубивши всі надбання, ринок не виконує свою роль та знаходиться на останніх місцях міжнародних рейтингів. Що сталось з ринком? Як повернути українське страхування на шлях розвитку?

Чи є бачення можливостей такого повороту?

 
У страхування я прийшов у 1993 році. З тих пір не тільки спостерігав за подіями та процесами на страховому ринку, а й був їх безпосереднім учасником. Зокрема, був автором першої централізованої  бази даних та внутрішньої системи МТСБУ в 1997 році, керівником колективу, що розробив першу вітчизняну комплексну страхову інформаційну систему InsCom тощо.

1999 рік – перевід ефективних на той час механізмів функціонування ринку (починаючи з МТСБУ і ОСЦПВ) на ручне управління.  Наприклад, до 2002-го року знищена реально працююча база даних полісів ОСЦПВ.

2003-й рік - перехід ринку від страхування до бухгалтерського обліку. При створенні Держфінпослуг була здійснена заміна бази страхової звітності - з первинних страхових даних (як це працює у всьому світі, як визначається страховою наукою) на дані ручного нарахування в бухгалтерському обліку.

Наступні роки - перевід облікових страхових систем страховиків на російську бухгалтерську систему 1С. Екосистема обліку та звітності почала будуватися навколо 1С та під 1С за російською аналогією. Базувалося це на твердженні, що тільки 1С може виконати вимоги регулятора, що постійно змінюються та є недостатньо формалізованими.

Це призвело до відмови страхових компаній від спеціалізованих страхових систем, монополізації системою 1С обліку на страховому ринку, згортанню страхової науки, стагнації добровільних масових видів страхування, включення в навчальні плани ВНЗ  на спеціальностях «Страхування» вивчення 1С, бухгалтерії, фінансів.

Наслідки - вкрай низька продуктивність праці на страховому ринку, громіздкість процесів, слабка конкуренція через ручне керування, слабкий контроль страхування, а головне - неможливість ефективно виконувати страховими компаніями свого основного завдання: професійно і гнучко встановлювати розмір страхові премії відповідно до страхових ризиків. Через це страхування не виконує своєї ролі в економіці по захисту інтересів бізнесу та громадян, не сприяє розвитку підприємництва та створенню сприятливого інвестиційного середовища.

Чи варто окремо казати про шкоду та небезпеку залежності від системи 1С, яку використовують (а насправді вимушені використовувати) 100% страхових компаній України? Адже використання платформи 1С крім 4-х країн СНД нема більше в жодній країні світу. На нашому ринку склалась ситуація, в якій програма обліку та керуванню страховою інформацією може бути прийнята страховою компанією в використання лише за однією умовою - це має бути 1С.

При переході нагляду в НБУ декларувався перехід страхування до сучасних підходів. Але по факту НБУ унаслідував сформовану систему звітності Нацкомфінпослуг на основі бухгалтерських нарахувань.

Для повернення ринку в бік розвитку та ефективного виконання своїх завдань в економіці та соціальній сфері пропоную розглянути такі напрямки:

1. Зміна парадигми звітності регулятора: з бухгалтерії на страхування. Замість традиційного складання звітності за бухгалтерськими нарахуваннями – он-лайн веб запити за показниками, що розраховуються по первинних даних.

2. Впровадження вимоги про обов’язкове внесення всіх даних полісів та виплат по будь-яких видах страхування в бази даних страховиків в день в режимі он-лайн.

3. Спрощення вимог до бухгалтерського обліку страховиків, відокремлення бухгалтерського обліку від страхового, та винесення бухгалтерського обліку на аутсорс. Це прибере монополію як бухгалтерії, так і 1С, дасть можливість розвиватись українським розробкам бухгалтерських систем і спеціалізованим страховим системам з відкритим кодом.
 

Впровадження таких підходів поверне страховиків до їх основної задачі. а саме - оцінки ризиків, визначення тарифів на підставі обробки масивів первинних даних, а страхування до своєї суті.

Доступ регулятора до показників, що рахуються за первинними даними полісів та виплат забезпечує надійний контроль за здійсненням страхування в режимі онлайн.

В основі функціонування будь-якого ринку є споживач. Проте в Законі про страхування визначення терміну “споживач страхових послуг” відсутнє. В той же час термін “нагляд” зустрічається 17 разів. Споживач взагалі часто не розглядається як учасник ринку. В цьому також полягає проблема розвитку страхового ринку, збільшення ефективності послуг та якості страхових продуктів.

Основою розвитку ринку має стати українська страхова наука, страхові бізнес-процеси, сучасні страхові продукти, страхові IT-системи та бухгалтерські програми з відкритим кодом. А основою розвитку необхідно зробити чесну конкуренцію, а не зв'язки та лобіювання обов'язкових видів страхування та обов'язкових тарифів з одночасним ускладненням входу на ринок.

Був би радий подальшій співпраці!

З повагою,

Ігор Любашенко

Голова постійно діючої комісії ГО Страховий захист по ринку ОСЦПВВНТЗ

Радник Генерального директора МТСБУ

Директор ТОВ "Українські страхові технології"